11-01-2021

Вихованці гуртків «Етнографічне краєзнавство» та «Спелеотуризм» досліджували штольню Галярська діра

Печери – це таємничі об’єкти, сховані від людського ока під товщею землі, скель тощо, проникнути до яких має сміливість не кожен. Однак педагогічним працівникам разом з гуртківцями Закарпатського центру туризму досліджувати щось нове, маловивчене приносить моральне задоволення. Заглибитись у прямому сенсі в товщу підземель і побачити на власні очі підземне життя флори і фауни змогли 5 січня 2021 року вихованці гуртків «Етнографічне краєзнавство» (керівник Мазур В.Б.) та «Спелеотуризм» (керівник Монич О.О.). Пані Олеся, котра багато років досліджує печери України, провела для дітей захоплюючу екскурсію до штольні Галярська діра, яка знаходиться на околиці Ужгорода.

Мета заходу – ознайомлення гуртківців з цікавим природним об’єктом, вивчення фауни печер нашого краю, екологічне виховання, засвоєння основ спелеотуризму.

Керівник гуртка «Спелеотуризм» ознайомила гуртківців з короткою історією  штольні Галярська діра. Печера знаходиться на схилі гори Крупча на лівому березі річки Уж біля траси Ужгород – Прага. Протяжність підземного об’єкта  становить 214 метрів, глибина – 2,8 метра, площа 207,9 квадратних метра. Штольня відома з XIV століття, коли в ній почали добувати збагачені на залізо вулканічні породи. Вхід до штольні має розміри 0,7х0,4 м і розташований на висоті 153 метри над рівнем моря. Висота печери від 0,7 до 2,1 метра, ширина ходів – 0,7 до 1,2 метра.

В приміщенні штольні температура близько 8 градусів тепла зберігається протягом усього року. Діти мали можливість пройти усі понад дві сотні метрів підземель, подекуди ходи були такі тісні і низькі, що крізь них можна було важко протиснутися і долати їх ледь не повзком.

В печері юні спелеологи виявили шари залізної руди, яку було помітно завдяки специфічному коричневому забарвленню. На стінах штольні побачили печерних мешканців – кажанів, яких відносять до виду малий підковоніс. Вони відпочивали у вертикальному положенні вниз головою. Також у печері було декілька видів слимаків та метеликів, павуки та комарі. Пізнавально-дослідницької мети було досягнуто, а до всього гуртківці ще й випробували власні сили, перебуваючи в екстремальних умовах тісного простору, долали власні страхи, набиралися сміливості, вчились діяти дружно, підтримуючи один одного в нетиповій ситуації.

Світ навколо нас дуже цікавий. А досвідчені педагоги Закарпатського центру туризму допомагають привідкривати таємничі завіси незвіданого. Тож нові таємничі печери очікують своїх юних дослідників – гуртківців Закарпатського центру туризму.