08-07-2022

Похід із активним способом пересування здійснили вихованці та педагоги Закарпатського центру туризму на гору Обавський Камінь

6 липня вихованці ЗЦТКЕСУМ під наставництвом методиста Ростислава Глеби та керівників гуртків Юлії Більце, Олександра Самсонова й Ольги Кононенко здійснили одноденний туристичний похід зі сходженням на гору Обавський Камінь та відвіданням гірського водоспаду Скакало.

Гора Обавський Камінь – це одна з вершин Українських Карпат, що височіє в межах Мукачівського району,  на стику двох хребтів — Плішки і Товстий. Заввишки вона 80 м, завдовжки – зо 2 км. Здалеку схожа на горбкуватий хребет із двоголовою вершиною. Гора знаходиться на висоті 979 метрів над рівнем моря. Біля західного підніжжя розташовується село Обава, від якого гора й отримала назву (за місцевими переказами, колись тут жив Обавник, який рятував людей і худобу від хвороб, у тому числі й від епідемії чуми, яка вирувала тут у середньовіччі). Схили гір, що оточують вершину, скелясті та створюють дуже мальовничий вид. Гора вкрита майже суцільними лісами (дуб, граб, бук). 

Обавський Камінь унікальний тим, що це кратер колись бурхливого вулкану, одного з 15 вулканів України. Зі східного боку скеля обривається — стрімчак заввишки 80 м. Біля підніжжя б’є джерело з крижаною водою.

З висоти Обавського Каменю відкривається в усі сторони гірська панорама. Навкруги нагромаджуються покриті лісами вершини, порізані глибокими долинами хребти. Один із них кільцевим валом оточує всю улоговину Синяк. На північному сході обрій закриває двоголовий Стій. У далечині на півночі синіє Полонини Руна. На Обавському Камені росте папороть «вудсія альпійська», або багатоніжка. Її занесено до Червоної книги.

Про все це гуртківцям під час походу розповіли педагоги центру туризму. На жаль, погода цього разу не сприяла юним мандрівникам: протягом усього маршруту їх супроводжував дрібний дощ, а небо було вкрите темними хмарами. Однак труднощі туристам не страшні й через деякий час перед гуртківцями відкрилася поляна, що колись була кратером вулкану, а з вершини, яка, здається, самою природою призначена бути оглядовим майданчиком, відрився чудовий вид на вкриті туманом гори.

Спустившись із нової підкореної вершини, знявши дощовики та трохи відпочивши, група попрямувала до гірського водоспаду Скакало. Нарешті погода посміхнулася й на зміну хмарам виглянуло вмите дощиком сонечко. Стрімкі потоки Скакала заграли всіма барвами веселки. Сам водоспад є гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення, знаходиться у межах Вигорлат-Гутинського вулканічного масиву. Загальна висота водоспаду — понад 4 м. Утворився на місці виходу на поверхню вулканічних порід, про що свідчать скельні стрімчаки в глибині лісу з боків водоспаду. Вода трьома ступенями зривається з уступів, утворюючи каскад струмків, що немов скачуть з каменя на камінь. Це і дало підставу назвати водоспад такою «несерйозною» назвою.

Ось такий насичений і емоційний день влаштували своїм вихованцям тренери Закарпатського центру туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді.

Перегляд матеріалів в Facebook