05-08-2019

Не стало Костянтина Саса…

Костянтин Федорович Сас – професіонал найвищого ґатунку, знаний туризмознавець заснув вічним сном 4 серпня 2019 року на 84-му році життя. В Закарпатському центрі туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді пропрацював 52 роки, завершивши трудовий шлях на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи.

Підготував близько 30 відомих в області інструкторів з туризму, тренерів зі спортивного орієнтування та спортивного туризму, які зараз успішно продовжують справу свого вчителя. Нагороджений найвищою відзнакою Міністерства освіти і науки України в галузі позашкілля – нагрудним знаком ,,Софія Русова” (2007 рік).

Костянтин Сас народився в Ужгороді 14 лютого 1936 року – на самісінький День закоханих. І любов до прекрасного супроводжувала його усе життя. У батьків було 4 дітей, усі сини. Тато був народним вчителем Чехословаччини, а після війни працював бухгалтером. Років під 50 заочно закінчив Львівський юридичний університет і став адвокатом. Мама після ІІ Світової війни працювала медсестрою в онкодиспансері. Брати теж обрали собі професії, не дотичні до туризму. Лише у малого Кості любов до природи, туристських походів переросла у справу всього життя.

Туристським азам К. Сас навчався в клубі туристів, закінчивши курси інструкторів з туризму. Це все під час основного навчання на хімбіофаці УжДУ. Після закінчення університету працював вчителем в Жденіївській та Доманинській школах, в санаторії „Малятко” в Оноківцях. Оскільки влітку у вчителя кількамісячна відпустка, підробляв в Закарпатському центрі туризму, який в ті часи, а це був 1961 рік, називався станція юних туристів. Туризм спочатку був як хобі. Однак в 1964 році Костянтин Федорович перейшов остаточно працювати у центр туризму.

У 1963 році в Ужгороді за безпосереднього сприяння К. Саса відбулись І Всесоюзні змагання зі спортивного орієнтування. Про масштабність змагань свідчить те, що приїхало близько 450 спортсменів з усього Союзу.

К. Сас понад усе любив гори. Подолав чимало вершин, понад 30 разів піднімався на г. Говерлу. Бував на Кавказі, однак на Ельбрус так і не піднявся, бо завадила погода. Зате здолав менші вершини.

Костянтин Федорович Сас – був талановитим керівником гуртків, вихованці його любили і поважали. А ще він створив музей при Закарпатському центрі туризму, експонати для якого збирав усе життя. Наприклад, льодоруб, який побував на Кавказі, фоторушницю, телеграми видатного полярника Папаніна і космонавта Гагаріна з привітаннями учасників І Всесоюзного зльоту туристів і краєзнавців (1961 р.), штриховані карти для орієнтування, старовинні курвіметри (вимірюють криву лінію на карті) і ще чимало інших раритетів.

Туризм був життям Костянтина Саса. Спочатку сам навчався, потім вчив інших. Робив те, що вмів і любив. Здолав не одну гірську та житейську вершину.

Пам'ять про цю добру і талановиту людину залишиться у вдячних серцях учнів, друзів, родини!